Тримайся, літо!
Дощить! І знову - як востаннє.
Тримайся, літо. Небо ще живе.
Твоїх думок розсіяне світання
Малює сонце, спрагле і нове.
Тримайся, літо! Шлях ще не забутий.
Він проведе твоїх пташок до хвиль,
І тільки я не зможу вже збагнути,
Чому пливти я більш не маю сил.
Дощить. Вмиває спрагле небо,
Рівняє стежки сплутані й криві
Спасибі, дощ. Я дякую за тебе.
За те, що кажеш - ми іще живі.
