Шаленію
Де ж подіти вразливість душі?!
Шаленію з очей цих красивих!
І у скронях моїх уже сивих,
Пульс рахують шаленні вірші!
Гріють спогади серце завжди -
Ми ж бо згадуєм тільки найкраще...
І в години бурхливі, найважчі
Погляд Твій береже від біди!
Маяки тих прекрасних очей
Не дають заблукать у дорозі
Мрію – скажеш « Я просто не в змозі
Пережити самотніх ночей!»