27.07.2017 17:33

18+

308

1 | 1

 © Андрій Гагін

Маскарад

з рубрики / циклу «Пробудження»

Час змінює нас, а ми творимо час;

у краще майбутнє надія і віра.

Хоч литий із сталі життєвий каркас -

завжди є нора в ньому хитрого звіра.

Міняючи маску, сидить на вершині –

усміхнену, добру... чим вводить в оману, 

щоб ниділи далі усі у долині, 

основу тримали цьому шарлатану.

Плете свої сіті, заплутує ними -

руно з обіцянок – в житті лиш ганчірка.

Та згодом обличчя стають ті пустими –

не маска, людина у ній, лицемірка…

Вже так споконвіку у нас повелося:

ставали сліпими, ту маску надівши.

Себе і нікого не бачили, зовсім -

прогледівши, час настає коли інший.

5.04.2015