Рідний Край

За мотивами творів Фаїни Марчук

Небо – синє,
Сонце – ласкаве,
Дощ – солодкий,
Але
Чужина є Чужина.

Я усім тобі завдячую,

Рідний Край, далекий Край,

І не скаржусь, і не плачу я,

Хоч моє життя не рай.

Затягнуло небо хмарами,

Щастя, радощі та сміх –

Все руйнується примарами,

Подолати важко їх.

Із недолею заручена,

Милий краю, я клянусь:

Хоч знесилена і змучена,

Все ж до тебе повернусь.

Ти беріг мене дитиною,

Вмів розвіяти печаль,

Прикрашав роси перлинами.

Дарував небесну даль.

Відроди, врятуй молитвами,

Поклади в м’яку траву,

Щоб в спочинках поміж битвами,

Я відчула, що живу.