Точка опори

Слова, текст пісні «Точка опори» Олег Буць

Ой, за руку татову син ловив малий –

В місці, де згинається тата вказівний.

І просила матінка давню гру кидать!

На одному пальці вже сина не піднять!

«Не дивуйся мамцю, ти! Здійме від землі –

Он які на пальчику в татка мозолі!

Татко зможе і тебе – в небо голубе,

Та й і я колись – маленьку – підніму тебе!»

Татко руку правую синові подав –

І без слів для опору точку підказав.

Пальцем замозоленим – є такий звичай –

Можна втримать, щоб не впав цілий рідний край!

Коротко пострижений, щоб без сивини,

Татко з дому вибрався барвами весни…

Мамою зцілований, мокрий на щоці,

Він приніс лиш мозолі й на плечі синці…

Та й ізнову вирушив в довгу-довгу путь –

Там усі дорослії побратима ждуть!

Мав іще малюночок та й на папірці –

Де дитячі пальчики в татовій руці…

м. Туркменабат, Туркменистан, 22.10.2014