04.05.2015 23:37
для всіх
510
    
  5 | 5  
 © Леся Квіт

Добре там, де нас нема…

з рубрики / циклу «символи життя»

.

Прилетіли ластів’ята, 

В рідний край, у рідну хату, 

Де духмянить рута, м’ята, 

Де в барвінках небеса.

Їм не треба край заморський, 

Бо в чужім краю, ми гості, 

Розуміють ластів’ята:

Все, що рідне - то краса.


Полини на Батьківщині

Не гірчать, солодванільні.

Подих там на повні груди, 

Вільна воля не дріма.

Хто від матері тікає, 

Потім гірко він страждає, 

Та збагнуть не можуть люди:

Добре там, де нас нема….



4.05.15

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 16.03.2017 15:44  Каранда Галина => © 

 05.05.2015 09:04  Олена Вишневська => © 

Лесю, приємно Вас тут вітати!
Ви, як завжди, праві)

 05.05.2015 07:10  Деркач Олександр => © 

Гарно...і мені нагадало)))
Я деркач, я маю крила,
як увесь пташини рід.
Та в ногах у мене сила,
я - пташина-скорохід.
З чужини, здолавши втому,
дні і ночі - сорок діб! -
Пішки дибав я додому -
диб та диб! Диб та диб!
Натрапляв на скелі гострі,
від буранів утікав,
І не раз мисливський постріл
на зорі мене лякав.
Здер я ноги, зранив спину...
Схудлий, стомлений, кривий,
Я прийшов на батьківщину
І, як бачите, - живий.

 04.05.2015 23:42  Брик Василь => © 

гарно.... мене нагадує, я до ластів`ят нажаль не подібний - не чемний )))