Місяць червоний
В чорнім небі червоний місяць...
Я один, як і він серед ночі.
І в густій та спекотній тиші
В’ються думи в’язкі пророчі.
Повивають химерним душу,
Що себе віддала бентезі -
І тепер мандрувати мушу
Крізь все це я по тонкім лезі...
Як спіткнуся - одразу прокинусь,
Хоч не сплю вже багато років...
І де плюс був, давно вже мінус...
І зміліло, що було глибоким...
Дивний місяць отой червоний -
То можливо сигнальна лампа,
Що рвонути має плутоній
І рознести на шмаття реактор...
Ну а потім дощем проллється
Благодать, або манна небесна...
І заплаче, хто завжди сміється,
Бо принаймні це буде чесно….
м. Одеса, 13.08.2017 р.
