13.08.2017 16:08
for all
59 views
    
rating 5 | 1 usr.
 © Олександра

Не читай мені казку

Не читай мені казку

Не читай мені казку -

Я знову хотіла жити.

Я збивалась і... впала, але ще несла жагу.

Хто з нас зможе першу любов відпити, 

Але так, щоб до серця взяти чужу тугу?

Я не знаю зірок.

Це не вперше вони мовчали.

Пронеслися над небом і впали...

Мені у чай.

Я ніколи уже не завершу, що ми почали.

Не читай мені казку.

Не треба.

Ні, не читай.

Я ще хочу тут жити.

В реальності, знаю, тісно, 

Але тут є хороше, щось тепле...

І терпке на смак.

Я завжди буду інша.

Не вперше кажу це, звісно:

Я не чую у людях свій тихий і збитий такт.

Не читай мені казку -

Я знову хотіла жити.

Жити в світі із марева світла?

Нехай.

В когось душі - скляні, 

І їх також можна розбити.

Не читай мені казку.

Не треба.

Ні, не читай.

Публікації: Олександра

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 13.08.2017 17:30  Наталія Старченко => © 

Не читай мені казку.
Я знову тобі повірю.
Не кажи мені правди -
Я також тебе люблю...