Не читай мені казку
Я знову хотіла жити.
Я збивалась і... впала, але ще несла жагу.
Хто з нас зможе першу любов відпити,
Але так, щоб до серця взяти чужу тугу?
Я не знаю зірок.
Це не вперше вони мовчали.
Пронеслися над небом і впали...
Мені у чай.
Я ніколи уже не завершу, що ми почали.
Не читай мені казку.
Не треба.
Ні, не читай.
Я ще хочу тут жити.
В реальності, знаю, тісно,
Але тут є хороше, щось тепле...
І терпке на смак.
Я завжди буду інша.
Не вперше кажу це, звісно:
Я не чую у людях свій тихий і збитий такт.
Не читай мені казку -
Я знову хотіла жити.
Жити в світі із марева світла?
Нехай.
В когось душі - скляні,
І їх також можна розбити.
Не читай мені казку.
Не треба.
Ні, не читай.
