Не розумію
Не розумію я того, хто хоче гордо
Любов прийдешню викреслить з життя!
Ну що за дурість - ухопить себе за горло
І вбить в душіі прекрасне почуття!
Як можна, з непомірної поваги,
Лиш крихти посмішок коханої збирать?
Та краще вже біситись від її зневаги
Ніж в невідомості тихенько помирать!
Кому, скажи, така наснилась доля -
В куточку скиглить від нерозуміння?
Авже ж – на все господня воля!
Але в кишені хліб не виросте з насіння!
