Незалежність
Щоранку ти мене намагаєшся розчинити у каві
кладучи дві ложечки замість цукру,
ретельно розмішуєш,
ділячись планами і круасананом,
цілуєш, те що залишилось,
і біжиш, як вода по трубах
крізь барєри очисних споруд,
залишаючи цей ранок світові,
а мене на дні кавової гущі.
Я не люблю каву,
не люблю ретельно застелене ліжко
і твї гаджети,
бо їм байдуже у якій білизні ти читатимеш вечірні новини.
Половинка круасану упаде у паперову торбинку чекаючи обідньої години,
а я чекатиму на телефонний дзвінок,
поклавши гаджет на палету гіпсокартону.
Під звуки перфоратора "Кому Вниз" проведе мене "Серед тіней" до " Суботова",
і я вкотре пропущу важливий дзвінок.
Зачинена брамка.
Холодна вечеря.
Тіні кохання.
- Привіт,
які плани на завтра?...
- Глянь у "Viber" як ходить онук...