24.08.2017 15:42
для всіх
287
    
  7 | 7  
 © Світлана Холодна

Мій дощ...

Мій дощ...

з рубрики / циклу «Для Душі»

Стікають краплини по склу, 

Знайомий мотив барабанить, 

з дощем говорю, говорю-

Докупи всі клаптики рвані...

Йому геть усе розказала, 

себе до останку відкрила.

Нестримно слова злітали, 

З вуст, що досі були німими...

Оголила не тіло-душу, 

Увесь біль свій, жагучий щем, 

Що роками ніхто не рушив-

Полетіли слова свинцем.

Прохолодна, живильна злива

-Ти жива, моє попелище?

-Може бути, не знаю... можливо.

/У закутках лиш вітер свище/.

Парасолю? Не варто, 

Босоніж по калюжах.

Мокра до нитки- пусте, 

Вільна! Я вільна, все інше- байдуже.

Залишися зі мною ще.

Я і дощ- це так дивно, 

Танцюємо в парі

Лише двом нам відомі "па".

Знайомий мотив чарує і манить

-Все буде добре, Мала!

Світлана Холодна цікавиться

  • Світлана ХолоднаМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 29.08.2017 18:09  Світлана Рачинська => © 

сподобалось, чарівно)

 28.08.2017 09:21  Тетяна Белімова => © 

Гарна розмова з дощем)) Щира, як усе Твоє, Світланко)))

 24.08.2017 16:42  Тетяна Чорновіл => © 

Дуже гарний вірш! І танець.

 24.08.2017 16:01  Каранда Галина => © 

дійсно - "для душі"... хороший вірш, щирий...
дуже люблю дощ...
але сьогодні завтра мені його не треба!)
З святом!