20.09.2017 22:19
для всіх
225
    
  8 | 8  
 © Світлана Холодна

Небо

з рубрики / циклу «Для Душі»

У небо…Небо,

далі…

Безкраю, жадану блакить,

Лине душа до сонця…

п’янить.

Простору…Простору хочу,

Щоб без кордонів і пут.

Безмежжя прадавнього неба

Її маршрут.

В Вись неозору.

Спрага...

/Дихати в повні груди/,

У тому омріянім небі

Хочеться бути…бути!

В вись,

У безмежжя бездонне,

Де сонцем життя розлито

Так щедро…

Ним справді вволю

Можна напитись...

… Ну а вже потім, на землю

де знову у буднях без сліду…

Але отак політаєш,

Й знаходяться сили жити…

Світлана Холодна цікавиться

  • Світлана ХолоднаМожете залишити хоча б два слова чи лайк?
  • Задонатити
  • Добровільну фінансову допомогу на розвиток проекту у вигляді довільної суми коштів, яка Вас не обтяжує, можна швидко надіслати за вказаним під кнопкою "Задонатити" посиланням

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 23.09.2017 18:46  Каранда Галина => © 

 

Світланко!

З днем народження і з днем Полтави!)

зранку з технічних причин привітати не вийшло, то вітаю тепер.

Здоров`я та щастя!

 22.09.2017 14:35  Галина Мирна => © 

"щоб без кордонів і пут"... Поезія в десятку. Дякую за світло, яке ви закинули в світ

 21.09.2017 09:51  Ганна Коназюк => © 

Гарно написано, Світлано!
Чудовий вірш!

 21.09.2017 08:37  Тетяна Белімова => © 

Настане час, коли небо і земля зустрінуться, і всі мрії здійсняться))) От побачиш)))))

 21.09.2017 07:50  Каранда Галина => © 

сили жити... іноді їх так важко знаходити...
а вересневе небо - найглибше... не знаю, чому мені саме так завжди здавалося))
хороший вірш.