Я дивлюсь у дзеркало майбуття
Що чекає на нас?
Руйнування, біль, страждання.
Співжиття?
Іронія з уст не злітає
Людино, Земля не твоя!
Тому,вона тебе і карає
Ти нищиш її – вона терпить і жде
Невічна вона, ти це знаєш!?
Хаос і до нас ще прийде
І криком страшним заволаєш
Що й у вісні не присниться
Голод, війни за останній причал
Смерть з косою мандрує по світу
Збирає врожай
Спалахнула у небі яскрава зоря
І стало жарко, як літом
Пожовклим опало листя
Витає щось у повітрі,можливо це страх
А може страхіття витає
Надія гасне в очах
Горить цей світ, згоряє.