31.08.2017 22:32

для всіх

129

- | -

 © Олександра

На перехресті...

з рубрики / циклу «Тереотично»

На перехресті незнайомих трас

Мені чомусь не хочеться додому.

Хіба для цього нам потрібен час, 

Аби забути предковічну втому?

Розмитий ґрунт пронизує трава, 

Самотня квітка виживає в полі.

Це чи не вперше осінь не права:

Ці довгі ночі сповнилися болю.

Вона прийде, і що тоді? Любов?

Яка ж любов, коли розбиті вірші?

Ця темна ніч відпила мою кров, 

За неї літо в сутінках ще гірше.

Не хочу слова, бо воно - живе.

У ньому правди достигають грона.

В шляху назад, де світить щось нове

Мені чомусь не хочеться додому.