На перехресті
з рубрики / циклу «Лірика серця»
Продовження теми " В кафе..."
Кінчики пальців торкають гарячих літер.
Вогники в погляді сяють рельєфом слів.
Очі обвіює й нітить безумець-вітер.
Тиха кав`ярня на перехресті світів.
Затишна й тепла тиші та мить передвічна.
Знати мовчання в лице, і вслухатися знов.
В теплих зап`ясть дивна рідність, до болю - звична,
Подих лише видає передсмак післямов.
Просто мовчати. Очі горять в діалозі.
Міцно триматись рук, затиснувши час.
Подих весни ловить нотки при кожній змозі.
Там де медові суцвіття вплелися між пасм.
В мить, коли значимість та переповнює душу -
Змовкнуть всі вірші, слова, навіть літери й ті.
Ось воно - сказане, з місця від нього не рушу -
Кінчики пальців зігрілися вперше в житті.
