Ніч прокладає любов
Грім зривається хмарами зопалу
І руйнує надійний покров.
Сонна ніч на дорогах із попелу
Прокладає холодну любов.
Повертається ластівка зморена
І несе між пір`їнами сніг...
Так здавалось, що літо - нескорене,
А тепер воно впало до ніг.
Чуєш, серце зривається з прив`язі?
Мов зсередини ріже мене?
Розпускається осінь із зав`язі,
Ніби каже: це скоро мине!
Я тебе проведу, і - розійдемось,
Наче літо остуджує кров.
Хтозна, може й зустрінемось,
Коли ніч поверне нам любов.>
