"Пани жирують Лиходранські..."

з рубрики / циклу «Героїчне та іронічне»

Пани жирують Лиходранські,

Журять «неправедний» народ…

Іще такий є Шубоштанський -

Мільйони крав, голобород.

За океан усе мотався,

І меценатом прикидався.

Повиростали їхні діти,

За гроші вивчені чужі…

Народ благає: «Пити, пити…»

Жирують хитрі глитаї.

Замість води – «на оцту, брате!»

Для них на дворі – вічне свято.

Життя – одне, злиденних – рать…

На Бога всім давно плювать.

Усіх поїти-годувати??

Тоді не буде діткам свята!

Не буде яхт і вілл розкішних,

Міцних парканів не зведеш…

Країна гине? Справим пишно

Ми похорон… По дітках теж.

Чи житимуть вони і далі–

У рідній нені? Чи – втечуть??

Оті «малі» Івани й Галі

Колись чуби їм натовчуть –

ЯК НЕ ВТЕЧУТЬ.

О схаменіться!.. Про Тараса

Пророка нашого – зате –

Томи вже видали… Окраса

Поезії нехай цвіте!

І про жінок його напишуть,

Три томи видадуть нехай…

Все – продається… Хитрі миші

Гризуть Пророка… СВІТЕ, ЗНАЙ