04.09.2017 16:38
для всіх
166
    
  2 | 2  
 © Георгій Грищенко

Чекаючи весни

Змерзло тіло, змерзла думка, 

Все затихло до весни, 

Кожен мовчки їжу хрумка

І рожеві бачить сни.


Наче вже весна співає

Пісні радості й тепла, 

Все, що стихло, оживає, 

Навіть душі і тіла.


Роздягаються дівчата, 

Виповзають з теплих шуб

І пищать як ті курчата, 

Тільки спить столітній дуб.


Він весні не довіряє, 

Забагато бачив їх, 

Про тепло весна співає

І бере до рук батіг.


Батогом своїм холодним

Може все живе побить, 

Ризикнуть листочком жодним

Дуб не хоче, бо болить.


Молоді кущі й садочки, 

Щиро вірячи весні, 

Розпустили вже листочки

Під чарівні ці пісні.


А смілива абрикоса

Навіть викинула цвіт, 

Хоч без листя, гола й боса

І одна на цілий світ.


Молоді спішать пожити, 

Довіряючись весні, 

Хоч старі беруться вчити, 

Що бувають чорні дні.



м. Київ, 12.01.04.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.09.2017 11:07  Тетяна Чорновіл => © 

:)))))))))))
Як є що хрумати, чим заплатити за інтернет і комуналку, то можна не одну весну переждати)))
Все буде добре!

 04.09.2017 17:42  Борис Костинський => © 

Вправний вірш, пане Георгію! Але ще тільки-тільки осінь почалася, а Ви вже про весну пишете. Неначе зарано...

{#}