05.09.2017 23:31
для всіх
183
    
  4 | 4  
 © Тетянка

Смакую самоту iз фiлiжанки...

Смакую самоту із філіжанки, 

Мов каву, з ароматом дивних мрій, 

Буджу думки, скуйовджені підранки, 

Частинки туги струшую із вій.

Заховані давно на антресолях, 

Юнацькі сподівання та думки, 

І від кохання явки та паролі

Закриті в скрині з назвою «роки».

Стежиночки до щастя призабуті, 

Хоч наче, не така уже й стара, 

Та тільки от чому, мов на розпутті

Мене така печаль одоліва?...

Безрадісно складаю днів фрагменти, 

Рутині віддаюсь до забуття..

Можливо, крила - просто рудименти, 

Але без них не має смак життя.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 07.09.2017 08:52  Тетяна Белімова => © 

{#} Тетянко... Які Ви слова знайшли для того, аби оповісти про невловне))) А останні два рядки - готовий афоризм! У рамочку і на стіну! 

 06.09.2017 17:16  Наталія Старченко => © 

Прекрасні рядки. І дуже вірю, що все найкраще ще попереду.

 06.09.2017 08:57  Каранда Галина => © 

сподобалися скуйовджені підранки! 

хороший вірш!