05.09.2017 23:31
for all
94 views
    
rating 5 | 4 usr.
 © Тетянка

Смакую самоту iз фiлiжанки...

Смакую самоту із філіжанки, 

Мов каву, з ароматом дивних мрій, 

Буджу думки, скуйовджені підранки, 

Частинки туги струшую із вій.

Заховані давно на антресолях, 

Юнацькі сподівання та думки, 

І від кохання явки та паролі

Закриті в скрині з назвою «роки».

Стежиночки до щастя призабуті, 

Хоч наче, не така уже й стара, 

Та тільки от чому, мов на розпутті

Мене така печаль одоліва?...

Безрадісно складаю днів фрагменти, 

Рутині віддаюсь до забуття..

Можливо, крила - просто рудименти, 

Але без них не має смак життя.

Публікації: Тетянка

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 09.09.2017 13:12  Наталія Старченко => © 

Обов`язково так буде, і ще навіть краще))) 

 09.09.2017 09:48  © ... => Тетяна Ільніцька 

Щиро вдячна за такий чудовий відгук, Тетянко! Приємно що віршик прийшовся Вам до вподоби. Хоча, то скоріше рядочки мене знайшли, а не я їх:) 

 09.09.2017 09:19  © ... => Наталія Старченко 

Щиро дякую, дорога подружко! Саме так і буде. Твій оптимізм мене надихає!) 

 09.09.2017 09:06  © ... => Каранда Галина 

Дуже дякую за схвалення, Галю! Приємно бачити Вас знову на своїй сторінці!)) 

 07.09.2017 08:52  Тетяна Ільніцька => © 

 Тетянко... Які Ви слова знайшли для того, аби оповісти про невловне))) А останні два рядки - готовий афоризм! У рамочку і на стіну! 

 06.09.2017 17:16  Наталія Старченко => © 

Прекрасні рядки. І дуже вірю, що все найкраще ще попереду. 

 06.09.2017 08:57  Каранда Галина => © 

сподобалися скуйовджені підранки! 

хороший вірш!