Відлунням
з рубрики / циклу «Знову»
Залишися в мені відлунням
Блакитнавих своїх небес.
Щоб в осінній сумній красуні
Перший вітер за мить воскрес.
Як тебе не назву для ночі,
То і спомин мені залиш.
Всі думки розірви на клоччя,
Лиш про мене їх не облиш.
Щоб не тліла зоря — озвися,
Або просто майни в житті.
Ти відлунням в мені залишся,
Щоби слухати в самоті.
