Осінь
Осені також властиво бути романтичною,
Задавати настрій людям на протязі дня.
Відтінками райдуги, хмурою чи пастельною, ніжною
Бути серйозною леді чи капризним дитям.
Вона полюбляє бавитись, граючись листям,
Чи розштовхуючи руками хмаринки на небі,
І щоранку наспівує вітрами нову пісню,
Дістає з рукавів акварель й чисті пензлі.
Кожен день – її свято, немає такого,
Щоби лінь було взятись за нові полотна,
Помаранчевий, синій або яскраво червоний –
Всі відтінки можливі в малюнках задіє вона.
Хтось подума, що злюка, ненавидить літо,
Вмить проходять ці теплі безхмарні деньки,
Просто осінь творить, перетворюючи золото
Із проміння на блискучі барвисті нитки
Й починає вишивати на деревах та квітах
Візерунки, де кожен не схожий на інший.
Осінь дуже радіє, дійсно знатна їй втіха,
Коли хтось з перехожих на мить став щасливішим.
Не любить неможливо, не помітити також
Цю капризну дівчину в колоритнім вбранні.
Осінь також сумує, тож своїм епатажем
Вона світ прикрашає перед приходом зими.
21 вересня 2017 року