Десь на Олімпі...
з рубрики / циклу «старі казки на новий лад»
Десь на Олімпі, де хмари м`якенькі
У богинь та богів відбулись посиденьки.
Може еліта щось святкувала
Чи то нудьга їх усіх позбирала.
Смажила м`ясо сама Артеміда,
Всі смакували велася бесіда.
Барменом був жартівник Діоніс
Його напій корективи і вніс.
Тих посиденьок підвищив він градус,
Кожен почав визначати свій статус.
Хто головний, а хто другорядний.
Зевс гримнув - Я! - був вже "нарядний"
Шваркнувши блискавку він розійшовся,
По їх самолюбству добряче пройшовся.
Боги весь час між собою "кусались"
Та проти Зевса взяли й об`єднались.
Раз ти така надзвичайна істота
Й наша ніщо не вартує робота,
Сам управляй! На тім порішили
І на Олімпі самого лишили.
Зранку прокинувсь. Що вчора? Завіса...
Гарна сивуха була в Діоніса.
Аж пригадалось володарю неба
Яка відбулася з ним вчора халепа.
Та визнавати не хоче помилку,
Бажає провчити нахабну профспілку.
До Посейдона спочатку подався.
Чхнув ненароком - без флоту остався.
Сваривсь нецензурно казали акули,
Бо дійство те бачили, все добре чули.
У світі Аїда як порядкував
Доручення дивні чортам роздавав.
Та слухать вони його не хотіли,
Смолою обляпали ще й хихотіли.
У військо Ареса командувать сліз
Та наче Сусанін завів його в ліс.
Погано все склалося у Аполлона,
Як вкручував лампочку спала корона.
Розсердився, тупнув! Та здатись не хоче.
Піду керувати я в царство дівоче!
Там дуже просто, Зевсу здавалось.
Страшнюче по лісу за ним щось ганялось,
Була в Артеміди там лапа ведмежа.
В покоях у Гестії сталась пожежа.
Від яблук пізнань скрізь валялись огризки,
У царстві Афіни "підсмажились мізки"
Коли зазирнув в Афродитин він клуб,
То встав його дибки... доглянутий чуб.
Все! - крикнув - Здаюся, нема більше сили!
Я все оцінив що раніш ви робили!
Почули, пробачили та обнялися
І кожен у справах своїх розійшлися.
Історія ця нам хоче сказати:
Не може сама голова існувати.
Не тільки наш Зевс, ніхто би не зміг
Прожити без серця, ходити без ніг.
Київ, 31.10.2016
