01.03.2018 23:15
для всіх
146
    
  4 | 4  
 © Олександра

Часом і небо десь розбивається

Часом і небо десь розбивається

клявся у вірності ранок - і тихо погас.

ні, не тримаю, знаєш, на нього образ, 

просто буває хочеться вірності слів

а не таких, що зараз живий, а там - прогорів.


просто буває трохи не згодна з дощем, 

що поливає узимку на холод стежин.

часом і небо десь розбивається вщент, 

що ти не можеш дійти до власних вершин...


так і весна провела до покоїв зими

мабуть, злякалась, чи справді зможемо ми

ні, не змінитись, не стати кращими, ні, 

просто щоб всоте не згасли в своєму ж вогні...


так-от буває, а знаєш, хотілося ж лиш

вірності слова хоч трохи з твоїх думок

місяць колючий в небі своїм принишк, 

мабуть, вже ранок поклявся котрійсь з зірок

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 02.03.2018 23:33  Світлана Рачинська => © 

Сашо, пам`ятаю тебе з перших днів тут, не впізнати, ростеш!!! Дуже гарно

 02.03.2018 08:30  Тетяна Чорновіл => © 

Гарний вірш. Символічно відчувається.