Мрії
Закривши очі, бачу я світ свій
ніким не знаних чарівних матерій.
І я творю одну з своїх містерій,
щоб збурити космічний верховій.
І рину я туди хай хоч на мить.
Ковтнуть звідтіль ковток води живої.
Там зелен гай, спокійний шум прибою -
оте усе що спонукає жить.
В реальності цій путнього нема:
до вінець повна лиш злодійств та туги,
Продажних душ, нещирості й наруги...
І злодій править нами усіма.
А всі за ним, по образу й по дії -
якщо він злодій, то крадемо й ми!
Та може варто стати вже людьми?
Але дарма… Ще рано про це мріять…
Закривши очі, бачу я світ свій
ніким не знаних чарівних матерій...
Закривши очі, я закрию двері,
Й піду у світ своїх таємних мрій...
м. Одеса, 25.09.2017 р.
