Чаклунка - осінь
Ми заблукали в бабиному літі,
де осінь свої чари роздає.
Там поцілунки ніжні, соковиті,
з уст калинових вересень ще п"є.
Там осінь чаклувала на любові,
збирала чудо - зілля у лісах.
Варила трави, на вогні, медові...
Блукали ми по осені стежках.
Чаклунка - осінь нас вином гостила,
спивали гріх солодкий аж до дна.
Осінні чари мабуть пригубила,
тебе кохаю... Не моя вина...
Без цих очей, не можу дня прожити,
Чаклунка - осінь чари збережи.
Осіннє щастя легко розгубити.
на все життя як зберегти скажи...
Автор Лариса Мандзюк. м. Львів.
м. Львів., 28. 09. 2017.
