Жертвам Голокосту
Безодня - чорна, наче ніч,
Життя пройшло, - і пекло наступило.
І ось, уже вогонь пекельний нам
У крематорії нацисти розпалили.
Безвихідь - доля в нас одна,
І піч уже пекельним жаром дише...
За що? Яка у нас вина?
Невже, причину страти кат
Словом "єврей" - безжалісно запише?
Вогонь... Біль... Крик...
І тиша вже страшна,
І пустота німа усе заполонила,
Уже "звільнилася" загублена душа,
Нікому вже спіймать її не сила!
