28.02.2017 00:49
for all
252 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Галина Нечесна

Жертвам голодомору

Що трапилося у селі квітучім?

Чому не чути сміху і пісень?

Чому навколо тільки мертва тиша, 

Яка панує і вночі, і вдень?


Нема кому уже тепер співати, 

І сміху вже давно в селі не чуть, 

Бо люди тут від голоду померли, 

Ті, що лишилися, кінця вже мукам ждуть.


Стоїть село, зчорніле і порожнє, 

Кругом лиш пустка і зруйновані хати, 

І ще подекуди лежать попід плотами

Людські подоби, вже безсилі йти!


Земля людськими встелена кістками, 

Чиї вони? Уже не віднайти…

І вже нема життя попід дахами, 

І навкруги лише хрести, хрести, хрести!

Публікації: Галина Нечесна

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 28.02.2017 20:14  © ... => Борис Костинський 

Сумно визнавати, але багато українців чимось далеким вважають не тільки Голодомор, але й Майдан і АТО. А з такою позицією далеко ми точно не заїдемо. 

 28.02.2017 13:07  Борис Кост... => © 

Ця тема мала би стати в кожній українській оселі головною, але я стикався з тими, хто пережив Голодомор, але щиро вірив у "дружбу між братерськими народами Росіїї та України"... Якщо для євреїв тема Голокосту є, свого роду, відправною точкою у всьому, то українці у своїй масі вважають трагедію Голодомору чимось далеким і неважливим. Можливо, і через це усі спроби повернути нашу Батьківщину до цивілізованого життя не приносять ніякого результату.

 28.02.2017 10:06  Тетяна Бел... => ©