Заграва Пам’яті
Героям і Жертвам Майдану
— І знов тиран. І знов неволя.
Хрипкий далекий пароплав сигару закурив...
Сонхвиля.
Як раптом за Дніпром хтось викресав огню.
Уперся в дощові стовпи, струснув:
пий, земле, пий! Упийся од повстань!
...Забринів струнний гнів.
Заходили дерева і пристань.
Павло Тичина «На могилі Шевченка»
Майдан це – Героїки Грона,
Він – біль незагоєних
ран,
Хвилюється Пам’ять
Безсонна,
Святиня на Крові –
Майдан.
Коли
Суд Небесний засудить,
Катів Покарання
знайде?
Чи довго шукатимуть
люди
Крихке Правосуддя
земне?
Хоча не рубцюються
рани,
Серця відчувають
Весну.
Молебень змиває з Майдану
Безкарність, неправду,
пітьму.
Нас морок брехні
не задушить,
Не знатиме Пам’ять
препон,
Майдан оселився
у душах,
Для нас він –
Життя Еталон!