07.10.2017 10:28
для всіх
121
    
  2 | 2  
 © Георгій Грищенко

Душа умивана слізьми

Душа, яка вмивалася слізьми, 

Стражданням інших співчуває

І виходи з болючої пітьми

Не із чуток брехливих знає.


І обережно, щоб не загасить, 

Надії іскри добуває, 

Страждаючим шепоче – треба жить, 

Усе, що є, завжди минає.


Така душа готова все віддать

За вміння вірити й дружити

Та із невдач своїх покепкувать, 

Добро навколишнім робити.


Нехай душа, умивана слізьми, 

Знаходить вірних, добрих друзів, 

Щоб також серед них були і ми, 

Завжди у доброчиннім дусі.



м. Київ, 05.04.04.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 08.10.2017 19:16  Тетяна Чорновіл => © 

Згодна з Вами. Найкраще відчує той, хто й сам побував у біді. Чудовий вірш.

 08.10.2017 16:35  Серго Сокольник => © 

...і хай їй буде щастя

 07.10.2017 15:57  Каранда Галина => © 

все так... той, хто сам не знав горя, співчувати не вміє... емпатія приходить тільки через власний пережитий біль.