09.10.2017 23:44
для всіх
1152
    
  5 | 5  
 © Антоніна Кравцова

Проводжала мати сина...

Проводжала мати сина...
Повертайтесь.
Живими.

Проводжала мати сина в далеку дорогу, 

Не ховала сліз пекучих і свою тривогу.

Проводжала, молилася і благословляла, 

Та просила Божу Матір, щоб охороняла.


Обійнявшись, попрощались. Розійшлись стежини.

Пішов хлопець здобувати волю України.

Сіла мати край віконця й тихо заспівала:

"Чом ти, Вóйна триклятая, долю поламала?..."


Полилися Чорним лісом монастирські дзвони!

Освятили свою зброю повстанські загони!

І пішли у бій кривавий - землю боронити, 

За Вкраїну, рідну неньку, кров свою пролити!


Зазвучали шаблі дзвінко, заревли гармати

І повстанські кулемети взялися співати!

Відіграли, та й затихли... Лиш одна зозуля, 

Не кувала - рахувала партизанські кулі...


Виглядала мати сина з ночі і до ночі.

Вицвіли від сліз, гарячі материнські очі, 

Провалилась хата біла, витрухли пороги.

Не діждала мати сина з дальньої дороги.



м. Вишневе, Осінь 2011р

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 10.10.2017 06:34  Тетяна Белімова => © 

Схоже на романтичну баладу...