Там, де він
її кохання
Потягнеться до нього знов душа,
Втомившись від нестерпного чекання.
В далеку відстань хутко вируша,
Бо там, де буде він - її кохання.
Підуть за літо зібрані дощі,
Лякати буде вітром стигла осінь.
Але немає сумнівів в душі,
І страху не буває в неї зовсім.
Зуміє, подолає, віднайде!
Щоб бачити його зелені очі.
Побачить, посміхнеться та піде,
Блукати серед спогадів і ночі.
Знов тягнеться до нього так душа!
Сама ж солодкий чай колотить вдома-
Натомлена, зажурена, чужа,
А може без душі долає втома...
Tanya Pashkova
