26.04.2011 11:43
-
440
    
  4 | 5  
 © Микола Чат

з рубрики / циклу «РОЗЛИЛАСЯ ВЕСНА МЕДОМ БІЛИМ»

Розлилася весна медом білим в садочку, 

Водопіллям зеленим вкрила безкрай полів 

І кульбаб зорепад сяє в кожнім куточку, 

Уклоняючись сонцю оксамитом голів.  

Вітер свіжий у травах, гонить хвилі шовкові, 

На шляху їх мурашник, наче острів стоїть. 

Поряд стріли свої, до цвітіння готові, 

Мак націлив зухвало у небесну блакить. 

Бджоли чайками в’ються оп’янілі від трунків, 

Що легким маровинням огортають поля, 

Горизонт розчиняють в дивовижі малюнків… 

То парує нагріта по обіді земля.  

А будяк, світло-сині розчепірив вітрила, 

Стовбур дужий, на хвилях виграє мов щогла. 

Він пливе у весну! Й паморозі зла сила 

Збити з курсу його на зорі не змогла. 

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 27.04.2011 00:50  Наталка Янушевич => © 

Дякую і за вірш, і за коментар. Просто перед очима одразу виникла цілісна картинка.

 26.04.2011 13:20  Микола Чат => © 

Спасибі! Ваших слів тепло,

Душі моєї то крило!

Ще більше хочеться творити

Для Вас, Наталка! ... Й просто жити.

 26.04.2011 12:03  Лані 

Ви вже встигли так детально роздивитись весну, гарно.

 26.04.2011 11:52  Наталка Янушевич => © 

Тонко і лірично! Сподобалось.