«Кнопкодави, кнопкодави…», ТРИ БІДИ В УКРАЇНІ
Кнопкодави, кнопкодави –
Рідний край жеруть, удави…
Не удавляться!
Од наїдків – розжиріли,
Обтяли народу крила…
З Богом бавляться.
Думають, завжди так буде…
Ні, колись постануть ЛЮДИ.
*
Кнопкодави, кнопкодави…
То – нечистий вами править!
Ще в Радянському Союзі
Народились «любі друзі».
Нині ж – так зійшлися зорі -
Всі – в бандитів у фаворі…
Свій народ закабалили,
Їм у поміч – вражі сили.
Мізки плавляться од статків? –
Замість серця – шоколадка.
Чи прокинеться Вкраїна,
Чи пиху й жадобу скине?..
Бідну неньку обікрали,
На шматки пороздирали!
Здобич ця – мала й велика…
Чи ви п’яні, чи ви дикі??
У важку й страшну годину
Б’є набатом: Україна.
Захлинається в тривозі
Голос серця… При дорозі
Мов жебрак – народ стоїть…
Очі витріщив… Мовчить.
Гнів шалений застить очі...
Йде луна від слів пророчих:
«Випробовує вас Доля...
Тож борітеся за волю!
Борітеся – поборете
Ярмо довічне…
ГОРЕ ТЕ.
-------------------
ТРИ БІДИ В УКРАЇНІ
Три Біди в Україні:
Ж… БИ,
Ж…ДИ,
KGB-isty (колишні).
З цього неперевершеного букету
Виросли три драконячі голови:
Нових українців,
Нових українців
І – ще раз – нових українців.
З подальшим перерозподілом
Влади і власності,
А також – пограбуванням
Переважної частини
Українського суспільства:
Інтелігенції, робітників та селян,
І - новонародженого класу
Малих (середніх) підприємців.
Маємо в сухому залишку:
Корупцію, казнокрадство,
Знову ж таки - кнопкодавство.
*
Ідеалісти-пасіонарії,
Чесні патріоти,
Інтелектуали
Й інженери людських душ
Стоять осторонь
І нервово курять фіміам
Перед іконою
Незалежної,
Соборної,
Неподільної,
Щасливої
УКРАЇНИ.
Вона
Зітхає,
Волає,
Стогне,
Конає...
Задихається од того фіміаму –
Як і в минулому.
А також - від
МІАЗМІВ І МАРАЗМІВ
Колишніх, але безсмертних
СОВКІВ.
