День добрий!

переспів з Міцкевича

День добрий! Ти ще спиш, поділена душа:

одна частинка тут, а друга в райській тиші.

Так сонця промені: одні з за хмари вийшли,

а інші, ще на світ з’витись не спішать.

Та ось зіниці вже сонливість залиша,

через ясну блакить летить у сфери вищі.

Як муха, до щоки схиляюся скоріше:

День добрий! Поряд я з вітанням у віршах.

Я зранку прилетів зустрітися з тобою

та несміливо скам’янів перед красою.

Скажи, був світлим сон, вчорашній страх пройде?

День добрий! Доторкнуся до руки рукою.

Накажеш – я піду… і стану під стіною,

як вийдеш ти на двір, почуєш: Добрий день!.