А. Міцкевич
День добрий!
Dzieńdobry! nie śmiem budzić, o wdzięczny widoku!
Jej duch na poły w rajskie wzleciał okolice,
Na poły został, boskie ożywiając lice,
Jak słońce na pół w niebie, pół w srebrnym obłoku.
Adam Mickiewicz
Jej duch na poły w rajskie wzleciał okolice,
Na poły został, boskie ożywiając lice,
Jak słońce na pół w niebie, pół w srebrnym obłoku.
Adam Mickiewicz
День добрий! Ти ще спиш – поділена душа:
одна частинка тут, а друга – в райській тиші.
Так сонця промені: одні з – за хмари вийшли,
а інші, ще на світ з’витись не спішать.
Та ось зіниці вже сонливість полиша,
через ясну блакить летить у сфери інші.
Як муха, до щоки схиляюся скоріше:
День добрий! Поряд я з вітанням у вірша́х.
Я зранку прилетів побачитись з тобою
та несміливо скам’янів перед красою.
Скажи, був світлим сон, вчорашній страх пройде?
День добрий! Доторкнуся до руки рукою.
Накажеш – я піду… і стану під стіною,
як вийдеш ти на двір, почуєш: Добрий день!
