Торкається осінь
Торкається пальцями осінь холодного слова,
В траві розкидає людьми несказанні думки.
Що вічності голос? Що вічность почує у мові?
Хіба чогось варті тоненькі короткі рядки?
На втомлену тишу наклали стерильні позв`язки,
Щоб більше не брали за правду немов за живе.
Як осінь приходить- ми всі відчуваєм поразку
Людей, і причин, і природи, і вперше - себе.
