Струни, виплетені з болю
Холодні дні вже визрілі і стиглі,
І серцю більше сонця не знайти.
Моя душа злетіла і... застигла.
І хтозна вже, куди мені іти.
У скронях з болю виплетені струни,
На передсерді пульс збиває кров.
Я вже не вірю фарту і фортуні,
Я вже не вірю в спокій і любов.
