23.11.2017 09:37
Без обмежень
102 views
Rating 5 | 3 users
 © Костенюк

Про зброю

«Вигострю, виточу зброю іскристу,
cкільки достане снаги мені й хисту…»

Леся Українка.

Навіщо я пишу переклади? Порою

так чищу зброю я, бо слово – мій багнет.

Так Леся, в приклад нам, точила грізну зброю.

Так маєш діяти, громадянин поет.


Бо відчуваю я, що понад головою

вже хмари грозові, багато є прикмет…

Підготуватись до виснажливого бою, 

за волю, за свій світ потрібно наперед.


Дивлюся я на схід і вже не за горою

ворожі цінності стоять переді мною:  

брехливий муедзин заліз на мінарет


останкінський і лжа з’явилася ордою.

Та правду наших слів ми зводимо стіною

і віра у добро ламає лжі хребет!




Рекомендуємо також:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Ваше ім`я, псевдо або @: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 25.11.2017 13:26  © ... => Тетяна Чорновіл 

Дякую, Тетяно, за добрі та розумні слова. Щастя Вам! 

 23.11.2017 20:14  Тетяна Чорновіл => © 

Мудрі правильні слова і роздуми, так вдало подані в сонеті! Чудово!!! 

 23.11.2017 18:56  © ... => Панін Олександр Миколайович 

Дякую, пане Олександре. Стосовно мене, то така похвала поету від поета - надихає.

 23.11.2017 18:32  Панін Олександр Мико... => © 

У справжнього поета і зброя - Справжня! 

 23.11.2017 09:46  © ... => Тетяна Ільніцька 

Дякую! Радий, що Вам припало до душі))) 

 23.11.2017 09:39  Тетяна Ільніцька => © 

Дуже... Останні рядки особливо... 

Публікації автора Костенюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо