25.01.2014 03:02
для всіх
243
    
  5 | 5  
 © Ірина Червінська-Мандич

Революційний сонет

(присвята загиблим на Майдані)

Здавалось би – та що таке людина?

Кавалок м’яса… з прострілом в спині…

Чи серце тихо зупинилось? Ні!

Воно ще б’ється, поки вільна днина.


Воно ще б’ється в золотому сні

Невинної, блаженної дитини

Про вільну і соборну Україну,

І де лунають доброти пісні…


Та це ще сон і поки лиш надія,

Що не дарма ті кулі в голові.

Та мій народ, неначе вишні, спіє

І у борні, як риби у ставі.

Тож не хапайсь, противнику, за зброю,

Бо за загиблих стануть всі до бою!



Калуш, 24.01.2014

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 26.01.2014 12:38  Олена Вишневська 

Шкода загиблих.. Вічна слава!

 25.01.2014 15:45  Світлана Рачинська 

За спіє як вишні - окреме чудово! сильно.

 25.01.2014 15:30  Тетяна Белімова => © 

Стануть! Неодмінно!
Чудова поезія!

 25.01.2014 10:47  Субота Олександр 

Вічна пам`ять хлопцям...