Фарба не бруднить
Митцеві руки фарба не бруднить.
Вона, скоріш, несе у собі святість.
Митцеве серце все ж частіш болить,
Коли в картині загубилась ясність.
Стемнілість, меланхолія душі,
На полотні десь відіб’ються сльози...
Те все минеться, мов в примарнім сні,
І теплота повернеться невдовзі.
Митцеві руки фарба не бруднить.
Осяде бруд в картині у калюжі.
У сірі будні очі полонить
Стіна, на ній пейзаж, де тепло дуже.
19.10.2010