Розмита фарба на стіні
Розмита фарба на стіні
стікає вниз,
Немає образу в вікні –
іди й молись,
Шукай початок у кінці
банальних слів,
Пускай у небо – хай летить
кривавий змій.
Збирай на пам’ять повесні
сухий бузок
І брудні відблиски
усіх чужих думок.
Замовкне соло від твоїх
крикливих нот,
Впаде у прірву, де немає
знаку «Стоп».
І що ти зробиш зі страхом –
крикнеш вниз?
Немає віри у душі –
то не молись.
