29.04.2011 10:28
-
3001
    
  2 | 3  
 © Комарова Ольга

Фіалки

Під Невським собором розквітли фіалки, 

Схиляюсь торкнути пелюстки живі. 

Я завжди проходжу й милуюся зранку. 

Байдýже: чи близько, а чи вдалині. 


Найбільше люблю цей фіалковий колір, 

Котрий визирає з-під зелені трав, 

Так хочеться його відтворити потім, 

Але весь мій час на істфаці хтось вкрав. 


Погано мені… І я дуже сумую: 

Пустує етюдник і пензлі сухі. 

Фіалки зав’януть, коли все ж прийду я, 

Лише погляд розрадять хрести золоті. 



Кам`янець-Подільський, 17.04.2010

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 11.03.2013 17:49  Наталія Анна 

"Погано мені… І я дуже сумую:
Пустує етюдник і пензлі сухі"- знайома ситуація.
Красивий вірш, бажаю натхнення...

 29.04.2011 10:30  Микола Щасливий 

Сині-сині фіалки, понесу до Наталки... чомусь одразу згадую цю пісню, коли чую про фіалки...