Караван думок
Караван моїх думок,
Відчуваючи оазу,
Стомлений пришвидшив крок,
Щоб дійти і впасти зразу.
Там в оазі, мріє він,
Смакуватиме чим схоче,
Під чарівний передзвін
Душу співом полоскоче.
Тож і поспіхом іде
В ту оселю благодаті,
Вірить – як туди дійде,
Мрії здійсняться завзяті.
Караван моїх думок
Ще блукає по пустелі,
Хоч й знаходиться за крок
Від завітної оселі.
м. Київ, 21.06.04.
