30.04.2011 09:23
-
279
    
  - | 2  
 © Толік Панасюк

Загублена ніжність

Шукаю ніжності, хоч трішки. 

Без слів, без каяття, без сліз. 

Такої, як моя молитва, 

Яку дитиною до Бога ніс. 


Шукаю ніжності, що не огорнута журбою, 

Що ледь помітна, ледь жива, 

Як подих вітру над водою, 

Як чистий погляд немовля, 


Як пелюстки, росою вмиті, 

Ще не розпущених квіток, 

Як хвиля, що пливе у житі, 

Той, волошково-маковий вінок. 


Як дотик пальців, щем у грудях, 

Двох недосвідчених «дітей», 

Які про все в ту ніч забудуть 

У ніжних поглядах очей. 


І говоритимуть про вічне, 

Йдучи по небу, до зірок. 

Забравши випадково ніжність, 

Яку я так і не знайшов. 



Дрогобич, 29. 04. 2011

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 30.04.2011 09:51  Наталка Янушевич => © 

Зворушливо. А хвиля у житі - особливо.