30.04.2011 09:23
230 views
Rating 4 | 2 users
 © Толік Панасюк

Загублена ніжність

Шукаю ніжності, хоч трішки. 

Без слів, без каяття, без сліз. 

Такої, як моя молитва, 

Яку дитиною до Бога ніс. 


Шукаю ніжності, що не огорнута журбою, 

Що ледь помітна, ледь жива, 

Як подих вітру над водою, 

Як чистий погляд немовля, 


Як пелюстки, росою вмиті, 

Ще не розпущених квіток, 

Як хвиля, що пливе у житі, 

Той, волошково-маковий вінок. 


Як дотик пальців, щем у грудях, 

Двох недосвідчених «дітей», 

Які про все в ту ніч забудуть 

У ніжних поглядах очей. 


І говоритимуть про вічне, 

Йдучи по небу, до зірок. 

Забравши випадково ніжність, 

Яку я так і не знайшов. 

Дрогобич 29. 04. 2011



Близькі за тематикою матеріали читати в розділі:

Пропонуємо ознайомитися з наступною публікацією автора «Вірш про природу - Гроза». Якщо Ви пропустили, до Вашої уваги попередня публікація «Вірш - Поговорили. Автор: Толік Панасюк».


Сподобалось? Чудово? Класно? Корисно? Нецікаво та посередньо?



Можливо Вас зацікавить:

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

Мене звати: 
Закріплений коментар
Коментар відвідувача стає доступним для ознайомлення лише з дозволу Редактора
 30.04.2011 09:51  Наталка Янушевич => © 

Зворушливо. А хвиля у житі - особливо.

Публікації автора Толік Панасюк

Літературні авторські твори, вірші, проза на теми: кохання, любов, життя тощо