10.01.2018 10:34
for all
117 views
    
rating 5 | 2 usr.
 © Самотній Кіт

Дощ

Люблю той день, коли полоще злива,

Пшеницю молоду в широкім полі.

Коли дівчата, що були на ниві,

Сховались від дощу попід тополі.


Качата молоді ген попід тином

Чалапають додому по калюжам.

І запах звіробою і малини,

І сонечко, крізь краплі, очі мружить..


І жайворонок весело щебече

Понад рікою, в заливному лузі.

І добрий кінь копитом камінь скреше,

Під парубком прогнувшись у підпрузі...


І понесе понад горами вітер

Забутую дівочую хустину...

І райдуга проколе пасмом віти

Червоної, вже спілої калини.


І як почнуть дерева шелестіти,

Своїм плодам вечірню колискову,

Здається, наче то маленькі діти,

Розказують про сни свої казкові.


І вийде місяць, сріблом землю вкриє,

Повиганяє у садки коханих.

Маленькі руки тихо груди гріють,

Такії рідні в молодої мами.

Публікації: Самотній Кіт

Авторські твори, вірші, проза, публіцистика, освіта та інше

Обговорення

Візьміть участь в обговоренні

  • Поскаржитись
 10.01.2018 12:40  Каранда Галина => © 

чудово!