24.12.2015 17:00
для всіх
133
    
  4 | 4  
 © Маріанна

Шлях дощу

Шлях дощу стікає небесними краплями, 

жебонить дахами, бруківками, вікнами, 

відбиває зорі тисячами свічад.

Як ступити на дощовий шлях?

Загубився його початок.

Не видно закінчення.

Протікає своїми струмками.

Такі крихітні краплі плюскочуться закликом.

Куди закликають? Чи почуємо?

Течуть потоки стіною. Зливою.

Несуть за собою хвилини, прощання

безмежним шляхом дощу.

І забуваю спеки від повені, 

І здіймаються хвилі повнею.

У моря стікаються ріки, 

У морях сльоза розчинить біль.

Понесе у безвість шляхом дощу.

Візьміть участь в обговоренні

+++ +++
  • Зберегти, як скаргу
 25.12.2015 11:10  Тетяна Чорновіл => © 

Сумно! Нехай смуток з болем справді стече у безвість. Як дощові краплі.

 25.12.2015 08:52  Тетяна Белімова => © 

Гарно! Замріяно-закохано))

 25.12.2015 04:45  Серго Сокольник => © 

Ех... печаль вселенська...

 24.12.2015 18:37  Віктор Насипаний => © 

Сумно. Якісь асоціації з болем, з сірим буденним життям, котрому нема кіця-краю...непогано написано. Щасти!

 24.12.2015 17:18  Ганна Коназюк => © 

Чудово, Маріанно!!!