Дощ

з рубрики / циклу «Люблю Україну»

Люблю той день, коли полоще злива,

Пшеницю молоду в широкім полі.

Коли дівчата, що були на ниві,

Сховались від дощу попід тополі.

Качата молоді ген попід тином

Чалапають додому по калюжам.

І запах звіробою і малини,

І сонечко, крізь краплі, очі мружить..

І жайворонок весело щебече

Понад рікою, в заливному лузі.

І добрий кінь копитом камінь скреше,

Під парубком прогнувшись у підпрузі...

І понесе понад горами вітер

Забутую дівочую хустину...

І райдуга проколе пасмом віти

Червоної, вже спілої калини.

І як почнуть дерева шелестіти,

Своїм плодам вечірню колискову,

Здається, наче то маленькі діти,

Розказують про сни свої казкові.

І вийде місяць, сріблом землю вкриє,

Повиганяє у садки коханих.

Маленькі руки тихо груди гріють,

Такії рідні в молодої мами.