Вечори на хуторі біля Луцька

Дивно ведеться у нас на світі!
М.В. Гоголь

З поля вітер дме до ганку.

Зблід на заході захід.

А зі сходу до світанку

зорі рушили в похід.

Попід небом там і тут

хмари тінями пливуть.

Морозець цієї ночі

вкриє висохлу траву.

За дверима кіт муркоче:

відчиніть, я тут живу.

Відчиню, пройде хвилина –

Чорний вже біля каміна.

Вчора з лісу була гостя –

хтось у комин заглядав,

завивав, а Чорний просто

на жіночій сукні спав –

хутро гладила блискуче,

слово мовила співуче.

І за мить погасли лампи,

спалахнув багряно хмиз,

тінями котячі лапи

від решітки простяглись…

Цілу низку вечорів

у каміні хмиз горів.

Візьміть участь в обговоренні