ВІЙНА КЛОНІВ

з рубрики / циклу «ЛІРИКА ПОЧУТТІВ»

Одного дня у мить тяжку незгоди

Мені про клони думка враз прийшла,

Якраз до речі думка та була,

Не відшукати кращої нагоди.

Взяла я в тебе щирості краплину,

Любові трохи, ласки й теплоти,

І помислів сердечних чистоти

Ще додала, подумавши хвилину.

До тебе вже немає в мене діла,

Бо зовнішньо на тебе схожий клон

Тебе змінити міг без перепон.

Він ідеал, якого я хотіла!

Та вийшло, що раділа я завчасно,

Узнав ти про думок моїх порив

І з мене клона теж собі створив –

Затуркану рабу якусь нещасну.

Двом нашим клонам у одній квартирі,

Як існувати? Лютих сварок зло

До марної війни лиш призвело,

Бо ”ідеали” не вжилися в мирі.

Тобі я, любий, притчу розказала,

За клонами ж далеке майбуття.

Не зовсім ідеальне в нас життя,

Що доля нам обом подарувала.

Щасливі миті щирістю чарують,

Хоча й неідеальні – я і ти,

Та раз судилося удвох цей путь пройти,

То клони хай лише в думках воюють.