Живу після укусу скорпіона.
Він двічі мене жалив у п`яту.
Чомусь боліло в серці і у скронях.
Проте я знов по цьому світу йду.
Напевно, я не перша й не остання.
Бо кожен з нас по-різному страждав.
Та треба підвестись, важливо встати.
Над біль і страх. Заради власних прав.
І жити, жити. І життю радіти
Так, ніби вчора виграла мільйон.
Стороннім людям важко зрозуміти.
Лиш тим, кого ужалив скорпіон.
Дрогобич, 2004?